Історичні першоджерела традиційної китайської медицини

Величезне археологічне відкриття виявлене на початку 1970-х на території Чанша в провінції Хунань місцевості Мавандуй — родинне кладовище прем’єр-міністра Лі Цанга. Більше 3000 культурних реліквій з цих гробниць, не тільки надають артефакти для вивчення політики, економіки, науки і техніки, а й відкривають найдавніші першоджерела китайської медицини датовані 168 р до н.е.

Серед унікальних знахідок 28 трактатів з астрономії, історії, медицини, 

а також найдавніші з відомих копій: 

— «Стратегій Воюючих царств» містять вислови і послання, що приписуються історичним особам, які жили в V-III ст. до н.е.,

— «І-цзин» (Чжоу-І чи Книга Змін) книга для прогнозування і пророкувань,

— «Дао Де Цзин» (авторство приписується Лаоцзи). У 1990 році синолог Віктор Мейр перевів мавандуйскій Дао Де Цзин, вважаючи цю версію більш достовірною, бо датується вона на 500 років раніше, ніж всі інші знахідки та ніж всі перекладені сучасниками тексти. Там же було виявлено чотирикнижжя Жовтого Імператора «Хуанді сицзін». Насправді, довго вважали, що ці рукописи з Мавандую — дві шовкові копії «Дао Де Цзина», підписані однойменною назвою «Лаоцзи». Але в одному з цих рукописів виявилося чотири невідомих досі твори:

  1. «Постійність законів» (Цзин Фа)
  2. «Десять великих класиків» (Ши Да Цзин)
  3. «Афоризми» (Чен)
  4. «ДАО першооснови» (Дао Юань)

У 1975 році Тан Лан був першим, хто ідентифікував ці тексти як належачі до канону «Хуанді сицзін», що вважалися втраченими, тому і не потрапили в даоські канони. Деякі вчені не погоджуються і називають ці тексти «Хуан-лао Бошу» або «Хуанді шу». Вони згадуються як «школа думки Хуан-Лао», названа на честь легендарних Хуанді (Жовтий Імператор) і Лаоцзи (Майстер Лао). Ці 4 тексти по-своєму розкривають складні поняття китайської філософії. Візьмемо, наприклад, перші рядки з «Постійніості законів»:

«ДАО (шлях) породжує стандарти. Стандарти служать в якості маркувальних шнурів, для розрізнення успіху і невдачі, і є тим, що прояснює криве і пряме. Тому ті, хто твердо дотримуються ДАО, породжують стандарти і не наважуються їх порушувати; встановивши стандарти, вони не наважуються відмовитися від них. Тільки після того, як ви зможете слугувати собі своїм власним маркувальним шнуром, ви будете бачити і знати все під небесами і не будете обмануті.»

Цей уривок перегукується з концепціями кількох конкуруючих філософій — даосизму, легалізму, мохізму, конфуціанства і його приналежність до філософських шкіл описана як «синкретизм, заснований на космології ДАО і етосу самовдосконалення».

До мавандуйскіх розкопок не було ясності щодо школи, відомої як Хуан-Лао. Записи авторитетного історика Сима Цяня говорять, що багато мислителів і політиків обирали доктрини Хуан-Лао за часів 202-157 рр. до н.е. Тоді актуальними були ствердження, що мудрі правителі повинні використовувати концепцію Ву Вей для організації суспільства. Однак після оголошення імператором У Ханем (141-87 до н.е.) конфуціанства офіційною державною філософією, послідовники Хуан-Лао скоротилися, і їх тексти, в значній мірі, зникли.


Неможливо обійти стороною мальовничий артефакт під назвою «Літаючий одяг», збережений у Мавандуї. На ньому зображені:

У частині небесного світу символи інь і ян — праворуч чорний ворон на сонці, а ліворуч трипала жаба на місяці з кроликом, який, як вважається, товче в ступі еліксир безсмертя; божество в центрі, оточене журавлями, що символізують перенесення безсмертної душі, небесними драконами, тиграми чи леопардами, охоронцями на драконо-конях, а також неідентифікований предмет, що нагадує чашу, під ним двоє служителів, можливо тримають джерела світла.

У земній частині світу зображено квітку з феніксами або павичами, кажан, що підтрімує вдачу; жінка, з трьома фрейлінами, направляється до небесних кордонів, супроводжувана драконами і підтримувана левами Тянь-лу, а її родина нижче, під кільцем, що нагадує «великий переділ» з підготовленими пожертвуваннями. Над людьми знаходяться душі, що займають місце між небом і землею, а з боків — черепахо-змії.

У частині підземного світу гігант впирається в земну твердь, нижче за все розташовані демони або бики, і гігантські риби. Ця ілюстрація розкриває метафізичний світ, яким його уявляли давні, а також їх погляд на шлях до вічного життя.


Сім’я прем’єр-міністра Лі-Цанга високо цінувала знання для підтримки хорошого здоров’я. Вони використовували традиційні китайські засоби для профілактики і лікування хвороб і практикували цигун, щоб зміцнити здоров’я.

Список мавандуйскіх текстів з медицини та здорового способу життя:

— «П’ять елементів (трансформацій)».

— «Про подовження життя» і «Схема подовження життя».

— «Десять запитань». Про повсякденне життя, цигун, підтримку здоров’я, сексуальної гігієни в вигаданих діалогах між імператорами, чиновниками, лікарями і оккультистами.

— «Єднання  (Гармонія) Інь і Ян». Текст присвячений сексуальній активності і гігієні сексу.

— «Приписи для 52 основних хвороб». Цей рукопис дає рецепти і лікування для 52 захворювань, назви 254 ліків і 283 рецептів для лікування, припікання, голковколювання і хірургії. Що стосується різних галузей медицини, таких як внутрішні хвороби, хірургія, гінекологія та акушерство, педіатрія. Це найраніший з відомих професійних медичних посібників.

— «Даоінь», ілюстрована таблиця фізичних вправ, де зображені 44 позиції вправ даоінь, а також дихальні вправи, розтяжка кінцівок і гімнастика. Кожна позиція позначена своїм конкретним терміном, і функцією. На базі цих вправ, об’єднаних в зв’язну послідовність рухів, був створений комплекс «Гра 5 тварин», вдосконалений прославленим лікарем Хуа То, пізніше — за часів Східної Хань.

Традиційні китайські ліки, знайдені в гробниці, є одними з найбільш ранніх зразків традиційної китайської медицини. Серед них магнолія, орхідея, запашний очерет, зола, кора касії, імбир. Вони використовувалися для очищення повітря, зниження вологості і дезінфекції.

Канон Жовтого Імператора про Внутрішнє, 1 ст. до н.е. — 2 століття н.е.


Найдавніші зі збережених першоджерел китайської медицини — розрізнені тексти з Мавандуя і «Трактат Жовтого Імператора про Внутрішнє» (Шу Вень).

Період з кінця Чжоу до кінця Хань знаменує становлення медицини як окремої науки. Медицина, в цій якості, це спроба пояснити хвороби і здоров’я людини виключно на основі природних законів, які гарантують природний порядок незалежно від впливу місця, часу, людини або метафізичних істот.

Вважається, що традиційна китайська медицина існувала ще за часів легендарного Жовтого імператора, який правив Китаєм з 2697 р. до 2597 р. до н.е. Деякі вважають, що саме Жовтий імператор склав трактат, який називається Шу Вень. Але, грунтуючись на ранній бібліографічній історії тексту, велика частина вмісту (виключаючи одну третину додану коментатором Ван Біном у 8 столітті н.е.) була написана між 1 століттям до н.е. і 2 століттям н.е.

Всі явища пов’язані між собою у Шу Вень, перебуваючи в згуртованій мережі відповідностей. Людина повинна бути в курсі цих відповідностей, щоб бути в змозі захистити своє здоров’я і забезпечити для себе плавний перехід через свій життєвий цикл, від народження, зростання, зрілості, старіння і до смерті. Знання відповідностей всередині власних фізичних складових, його емоцій, його нормальних і аномальних станів, з одного боку, і всіх ароматів, смаків, кліматичних умов, і так далі, в його оточенні, з іншого боку, дозволяє людині адаптуватися і тим самим успішно виживати.



Хуа То — найвідоміший медик стародавнього Китаю. Він жив в останні роки існування імперії Хань (200 р.р. нашої ери) і першим став використовувати анестезію. Допомога Хуа То була широко профільною: від страждаючих на паразитів і до різноманітніх операцій, та вагітності.

— Хірург, що вперше згадується, як успішно проводивший операції на мозку.

— Майстер акупунктури.

— Творець Комплексу вправ У-Цинь-Шу Цигун, відомого також як «Гра 5 тварин», шляхом об’єднання виникших до цього, розрізнених вправ, описаних, зокрема, в мавандуйских текстах під назвою Дао-інь — попередника усіх видів цигун (ріст ци) і ушу (мистецтво кулака).

Сучасна школа Дао-інь.


Ге Хун (283-343 рр. н.е.) — китайський вчений і алхімік, даос знаменитий своїми енциклопедичними трактатами.

Вважається засновником:

  • Хімія, зовнішня алхімія.
  • Трактат Баопу-цзи. Ге Хун був людиною скромною, невибагливою, мовчазним і безпосереднім. Тому його прозвали Мудрець Обійнявший Першозданну Простоту. Вираз «обіймати Першозданну Простоту» (бао пу) сходить до даоського класичного тексту «Дао Де Цзин», що вважається твором великого даоського мудреця Лаоцзи. Там цей вислів означає слідування природності (цзи жань) і відмова від хитросплетінь цивілізації. Це прізвисько Ге Хун і використував для назви свого знаменитого трактату, розрахованого на коло освічених читачів, з метою привернути увагу людей до питання досягнення ДАО. Завдяки простоті викладу, текст був добре зрозумілий тоді, високо цінувався в пізніші часи і цікавий зараз.
  • Внутрішня алхімія. Як писав Ге Хун, «внутрішня алхімія піклується про усвідомлення і тренування ци у власному тілі, цим може бути досягнуто правильне наповнення ци. Що можна використовувати для отримання вічної молодості».
  • Довгожительство. Ге Хун стверджував, що досягти безсмертя можна, причому бувають різні його види. Небесне безсмертя — це вже напевно вихід за межі кола перевтілень. Земне безсмертя можна порівняти зі станом людини, що за життя досягла невразливого тіла і звільнення від усіх тягарів долі. Для такого роду стану як Небесне безсмертя він вказує необхідність здійснення добрих справ числом в 1200, а для Земної — 300. Після чого рекомендує переходити до прийому особливого «зілля». «Якщо тільки робити добрі справи, але не працювати з одухотвореним зіллям, хоча і не можна буде досягти безсмертя, але можна буде уникнути небезпеки раптової смерті.»

Чжан Чжунцзін (150-219 рр. н.е.) — лікар і чиновник, автор кількох праць з медицини. Був відомий як противник магічного цілительства.

Йому належить перша класифікація і диференційний діагноз по 12 головним каналам тіла людини.

 


Опис малюнку:

  • Небо, чистий Ян;
  • Людина, напів-Ян і напів-Інь;
  • Земля, чистий Інь.

У Каноні Жовтого Імператора про Внутрішньє про це пишеться:

«Коли небо і земля об’єднують їх ци, це називається людина.

Небеса мають Інь і Ян; людина має дванадцять підрозділів (каналів)».


Точки 12 каналів. 

Медичні голки, що датуються початком нашої ери, мали більш масивну і велику форму.


Тао Хунцин (456-536 рр. н.е.) — видатний даоський вчений і алхімік епохи Шести династій. Відродив школу Трьох Чистих (Саньцай), на горі Маошань в районі Нанкіна. Упорядкував пантеон школи Духовної Коштовності (Лінбао).

Ставши даоським патріархом, він зберіг положення при імператорському дворі, залишився відомим вченим і лікарем, автором праць і досліджень з фармакології.

Коментував трактат «Канон коренів і трав Шеньнуна» (Шеньнун Беньцао), в якому містилися описи 365 препаратів від імені міфічного духа землеробства, і додав туди ще описи 365 рослинних препаратів, провів детальну класифікацію і перетворив трактат в велику енциклопедію.

Тао Хунцин залишив «Компендіум формул з лікування травами» — фітотерапії.

Відомий такими даосськими тесктами: «Записи про вигодовування природності та подовження долі» і працею «Речі Досконалих» (Чжень Гао) складеної із розмов засновників школи Маошань, а також знаний за частково втраченим трактатом «Інструкція по досягненню досконалості» (Денчжень іньцзюе).


Ван Шухе (приблизно 200 — 280 рр. н.е.) — придворний лікар часів Трьох царств. Далекий нащадок династії Чжоу. Написав 10-томний «Канон пульсу» (Мо цзин) — першу в світі працю з пульсової діагностики, в якій міститься детальна систематизація знань про пульс, докладно описано 24 різних його види і діагностичне значення, описані методи промацування пульсу.

Творець Канону «81 важких випадків» (Нань цзин), спирався на «Трактат Жовтого Імператора про Внутрішнє» у своїй практиці.

Провів систематизацію і склав описи поглядів Чжан Чжунцзіна та Хуа То. Відредагував і перевидав «Висновки про шкоду холоду», твір Чжан Чжунцзіна.

Канон «81 Складних Випадків» 8 століття нашої ери, що сучасні лікарі зараз називали б «збірником важких діагнозів».


Лі Ши-чжень (1518- 1593). Лікар і натураліст. Написав 10 творів з медицини, з яких до наших днів дійшли тільки три. Головний з них це «Основні положення про коріння і трави», друга його назва — «Компендіум Materia Medica» (Бень цао ган му), праця з фармакології, де перераховані всі рослини, тварини, мінерали та інші предмети, які, як вважається, мають лікувальні властивості; обговорюється біологія, хімія, географія, мінералогія, геологія і астрономія у зв’язку з фітотерапією. Ввів у вжиток 374 нових лікарських речовини, а решту взяв з більш ранніх джерел. При його підготовці було використано понад 800 джерел. В цілому привів понад 11000 рецептів. У «Бень цао ган му» є перша згадка про щеплення проти віспи, заснованого на тому ж самому принципі, який на Заході привів до розвитку імунології. Компендіум на чотири століття став основним посібником з рецептури для фармакологів Китаю та інших країн Східної Азії. В Європі він став відомим в XVIII ст. На нього посилалися Карл фон Лінней і Чарльз Дарвін.

Написав «Вчення про пульс з Біньху» (Біньху мо сюе), де описується 25 видів пульсу в прив’язці до певних захворювань, а також «Дослідження пульсів 8 чудесних каналів» (Ци цзин ба мо као) — по пульсологіі і лікуванню за допомогою голковколювання і моксо пріпикання (чжень цзю).



  Профілактика — значить просуватися і трансформуватися разом зі змінами.

При лікуванні захворювань найбільшу увагу китайська медицина приділяє профілактиці їх виникнення. В цьому відношенні в даний час, як і тисячоліття тому, знаходить застосування принцип «лікувати пацієнта перш, ніж виникне хвороба». Основним правилом лікування є усунення причини захворювання. До терапевтичних правил відноситься також лікування пацієнта при врахуванні його індивідуальних особливостей, географічного положення та пори року.

Канон Жовтого Імператора про Внутрішнє:

«Якщо слідувати Інь і Ян, тоді є життя.

Якщо піти проти них, тоді настане смерть.

Якщо піти за ними, тоді буде порядок,

Якщо піти проти них, тоді буде хаос.

Ось чому, мудрець не лікує там, де вже є хвороба,

не наводить порядок там, де вже є хаос,

він наводить порядок там, де ще немає хаосу.»


Традиційна китайська медицина допомагає зрозуміти порядок того, як відбуваються всі процеси всередині людини, а також врахувати особливості кліматичних змін, вивчає способи, як встановити найкращий потік ци в тілі людини у зв’язку з навколишнім середовищем.


Стаття виконана на замовлення журналу Україна-Китай  

Автор: Вікторія Хілініч

Запрошуємо: Тур Даоінь цигун з майстрами в Тайвані 2020

 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.