220
Закрий спочатку двері на замок і будь украй пильний. Якщо не сприймеш незначні випадки як застереження, пізніше накличеш великі страждання.
Тут представлена людина, яка надто довірливо покладається на своїх близьких людей або ділових партнерів. Слід було своєчасно і рішуче припинити їхні погані чи необдумані плани, чи задуми.
Якщо вона не поставиться до них серйозно, вже ніхто не зможе їй допомогти, навіть вона сама.
221
Щебечуть ластівки та співають іволги. У твоєму внутрішньому дворі розпускаються чудові квіти. Спираючись на балкон, впадаєш у весняний сон, не приховуючи свого заклопотаного обличчя.
Тут представлена людина, яка, як здається, потонула у своїх численних турботах, хоча вона перебуває у миролюбному, повному волі до життя оточенні. Можливо їй загрожує конкретна небезпека. Але, можливо, вона просто боїться свого щастя.
Ластівки та іволги символізують веселий настрій, радість та надію. Але той, хто запитує, не хоче вірити новинам зі свого оточення.
Не слід впадати в марний песимізм або негативізм, враховуючи нещодавнє поліпшення умов життя. Було б краще просто розплющити очі і радіти прекрасному, що постає перед вами.
222
Виснажене серце послаблює фізичні сили. Але навіть з виснаженим серцем досягаєш успіху. Легкий вітер додасть тобі сил. Глибока радість буде супроводжувати твої майбутні справи.
Тут представлена знесилена людина і тому має серйозні сумніви щодо майбутнього. Однак вона багато чого досягла, хоча і не усвідомлює всі результати своєї роботи.
Оракул свідчить, що той, хто запитує, незабаром може зібратися з силами. Йому треба не розслаблятися і, докладаючи зусиль, слідувати наміченим шляхом до бажаної мети. Тоді справи увінчаються успіхом.
223
Довго і вже нерішуче йдеш вперед, стогнучи, як біла тополя на весняному вітрі. Втомлений, волочишся по березі річки, як чужий і, пригнічений турботами, опускаєш голову на берег, як на подушку.
Даний вислів характеризує людину, яка досить довго вважає, що повинна на весь голос скаржитися на свою долю. Певною мірою це призводить до виснаження її душевних та фізичних сил. І чим довше вона йде цим шляхом мученика, тим складніше їй буде повернутися до нормального людського життя.
Постановнику питання час зрозуміти, що скарги та звинувачення не допоможуть знайти вихід з того важкого становища, в якому він перебуває. Без повернення до рішучості і зконцентрованості в діях, розуміння що все в твоїх руках, в тому числі відповідальність за свій фізичний стан і власну налаштованість, так нічого не досягнеш.
224
Навіть найясніші шматки нефриту з часом тьмяніють. Але скільки ж дрібних турбот ти можеш насправді витримати? Якщо в кінці ти будеш бездоганним, ти можеш радісно сміятися.
Не втрачай свої найкращі якості, своє величне бачення світу завдяки набутим раніше знанням і спосіб підтримання життя, оберігай і тренуй їх не дивлячись на складнощі шляху. Щоб пережити цей період, тобі знадобиться людьска участь, не тягни всі негаразди, які є лише купою мізерних турбот, виключно на власних плечах, у тебе є для цього помічники. Твій дух і тіло повинні від цього закалитися, а не зламатися й вийти на новий рівень, на якому ти – переможець. Майстерність твоя істинна і тепер перевіряється на витримку і повинна лише відшліфуватися.
225
Обережно рухаєшся до далекого небосхилу, хоча після твоєї втечі все стало складніше. Якщо, одного дня, встанеш на шлях, який просуне твої плани, в садочку знову почнеться буйна весна.
Людина, яка ставить запитання, повинна була, з будь-яких причин, залишити своє колишнє «поле діяльності». Він сповнений перспективних ідей та планів, але ще не знайшов інше «місце» і день у день стикається з новими труднощами.
Однак, незабаром він зустріне людей, які приймуть і підтримають його, незважаючи на всі його проблеми і частково дивні ідеї. Якщо він зможе влитися в їхнє коло, у його житті знову настане весна.
226
Якщо прийде гарна звістка, усмішка засяє на твоєму обличчі. Якщо ти, як на крилах, швидко помчишся вперед, вгорі, на небі, розсіються хмари.
Через кілька днів людина, яка задає питання, отримає новини, які виведуть її з внутрішнього заціпеніння. Можливо, в глибині душі вона уже чекає на це.
Отримавши «новину», йому слід негайно направити всі сили на здійснення своїх давніх проєктів. Тоді він побачить, що від його колишнього песимізму насправді не залишилося жодного сліду.
227
Ти повинен був довгий час зберігати синьо-зелену оксамитову тканину, яка пролежала даремно. Буремний вітер вже загрожує гнізду, що побудував на вершині дерева. Ніколи тобі не викувати своє щастя одним стрибком. Не сумнівайся в пророцтві, що обіцяє лихо!
Тут представлена людина, яка вже давно сподівається на «спадщину» або щось подібне, що представлено у вислові в образі оксамиту. Але перебуваючи в ілюзіях, він наражає на небезпеку не тільки себе, а й членів своєї сім’ї або близьких знайомих.
Пророцтва оракула не обіцяють нічого приємного, тому запитувачеві слід негайно звільнитися від ілюзорних уявлень і узгодити свої плани на майбутнє з реальним життям. Йому слід остерігатися зарозумілості та самозадоволення.
Для з’ясування причин свого нещасного становища можна порекомендувати вивчення і-цзин.
228
Ніколи не кажи, що колючі огорожі не приносять ніякої користі. В кінці на них спуститься Фенікс, ніби на пагоду! У майбутньому слід зайняти вичікувальну позицію. Чому ж ти кожного ранку такий нерішучий і шаткий?
Людині, яка ставить запитання, здається, що вона заблукала. Всі її плани та починання, мабуть, раптово згинули у «цупких чагарниках» буденного життя.
Він даремно надто негативно оцінює перебіг подій. Він багато напрацював, хоча повною мірою або зовсім не усвідомлює цього.
Проте незабаром стан його справ проясниться. Птах фенікс, який сідає на його уявні колючі огорожі, як на пагоду, вказує на допомогу чуйної та впливової людини, можливо, навіть державної установи чи супутника життя. Ця перспектива повинна допомогти привести в рівновагу ваш душевний стан. Тоді знов зможете рішуче і впевнено йти далі життєвим шляхом.
229
Керівники не ладять між собою, і так наростають турботи й тяготи. Над тисячею гірських ланцюгів одночасно збираються хмари, і так місяць за місяцем.
Людину, яка ставить питання, оточують численні труднощі, і вона не знає, як з ними покінчити. Кожна нова спроба впоратися з ними приносить замість вирішення нові проблеми. Вона відчуває, що сили вичерпалися. Її думки та почуття похмурі.
Безперечно, причина цього в тому, що розум не може впоратися з почуттями. Запитувач все глибше занурюється в несвідомий, реактивний душевний стан, який все сильніше залежить від зовнішніх імпульсів і через який він втрачає свої обдарування, допоки він остаточно не перетвориться на іграшку зовнішніх сил. Справа вирішиться не скоро, чи коштує вона того, щоб продовжувати так керувати, або слідувати за таким керівництвом?