地藏經 -《地藏菩薩本願經》Сутра основних обітниць Бодхісаттви Ксітігарбхи (санскрит: Kṣitigarbha-bodhisattva-pūrva-praṇidhāna sutra, тибетська: བྱང་ཆུབ་སེམས་དཔའ་ས་ཡི་སྙིང་པོའི་ར ྩ་བའི་སྨོན་ལམ་གྱི་མདོ ་ཞེས་བྱ་བ་བཞུགས་སོ།།), також відома як Кшітігарбха-сутра, це текст буддійської Махаяни, у якому Будда Шак’ямуні прославляє та звеличує велику обітницю бодхісаттви Кшітігарбхи: «Я не стану Буддою, доки пекло не спорожніє, і я не досягну Бодхі, доки всі чутливі істоти не будуть звільнені».
Є однією з найпопулярніших сутр у китайському буддизмі. Сутра розповідає про те, як Кшітігарбха став бодхісаттвою, давши великі обітниці рятувати інших живих істот. Сутра також детально пояснює покарання за нездорову карму, описує буддійське пекло та переваги добрих заслуг, як великих, так і малих.
Кшітігарбхасутра була вперше перекладена з санскриту на китайську мову у VII столітті за часів династії Тан майстром Трипітаки Шікшанандою, ченцем з Хотана, який також надав новий переклад Аватамсака-сутри та Ланкаватар-сутри.
У Кшітігарбхасутрі загалом тринадцять розділів, які поділені на три частини. Вчення представлено у формі діалогу між Буддою та Кшітігарбхою та відбувається на небесах Траястрімша, розташованих на вершині гори Меру, перед величезною кількістю розумних істот. Воно включає розповіді про майстерність Кшітігарбхи звільняти істот з пекла та інструкції щодо поводження з вмираючими та мертвими.